Bousso

Bousso

Межа Буссо відображає фундаментальний зв'язок між квантовою інформацією та геометрією простору і часу. Вона, здається, є відбитком єдиної теорії, яка поєднує квантову механіку із загальною теорією відносності Ейнштейна. Вивчення термодинаміки чорних дір та інформаційного парадоксу призвело до ідеї голографічного принципу. У ньому йдеться про ентропію матерії та випромінювання в просторовій області, яке не може перевищувати ентропію межі області Бекенштейна–Гокінга: області, яка пропорційна площі межі. Однак ця «простороподібна» межа ентропії не працює в космології. Наприклад, вона не працює в нашому Всесвіті. Тому для вирішення цих проблем була запропонована голографічна межа Фішлера-Сасскінда. Попри це, вона не спрацьовувала в певних ситуаціях, таких як замкнені або колапсуючі космології, і була узагальнена Буссо в коваріантну межу ентропії. Рафаель Буссо показав, що межа ентропії, подібна простору, порушується значно ширше в різноманітних динамічних умовах. Зокрема, ентропія зорі, яка зазнає гравітаційного колапсу та опиняється всередині чорної діри, з часом перевищує площу її поверхні. Крім того, внаслідок релятивістського скорочення довжини навіть звичайні термодинамічні системи можуть бути стиснуті до довільно малих областей простору. Щоб зберегти…